Сумно. сиджу біля компа і краєм ока бачу небо та зірки. Гарно. У колонках грає повільна музика і сльози катяться з очей самі.Я згадую все, що зі мною траплялося : пригоди, пустощі, плескіт хвиль, сміх друзів та...голос матері. Я вже і забула коли останній раз казала слово "мама" за призначенням. Ех...дякувати моїм братам, тьоті, дяді та сестрі...як би не вони...Як зараз жити? коли на п'яти наступає смерть, коли сонце пече так, що хочеться просто померти але не відчувати цієї спеки,
...